Дитяче експериментування на заняттях із зображувальної діяльності

Світ, в якому ми живемо, складний, багатогранний і мінливий. Люди – частина цього світу – відкривають для себе нові і нові об’єкти, явища і закономірності навколишньої дійсності.

Образ світу – це складна цілісна система знань про людину, про світ взагалі, про інших людей, про себе, про свою діяльність.

У період дошкільного дитинства відбувається зародження первинного образу світу завдяки пізнавальної активності дитини, що має свою специфіку на кожному віковому етапі. Розвиток пізнавального інтересу до різних областей знань і видів діяльності є однією зі складових як загального розвитку дошкільника, так і надалі успішності його навчання в школі.

Інтерес дошкільника до навколишнього світу, бажання освоїти все нове – основа формування цієї якості. Протягом усього дошкільного дитинства поряд з ігровою діяльністю величезне значення в розвитку особистості дитини має пізнавальна діяльність, як процес засвоєння знань, умінь, навичок.

Педагоги дошкільних установ завжди прагнуть шукати нові підходи для інтелектуального розвитку дошкільників. Інтенсивне зміна в нашому житті, активне проникнення науково-технічного прогресу в усі його сфери диктують педагогу необхідність вибирати більш ефективні засоби навчання і виховання.

Одним з перспективних методів, які сприяють вирішенню даної проблеми є дитяче експериментування.

Професор, академік М.М. Под’яков, проаналізувавши і узагальнивши свій багатющий досвід дослідницької роботи в системі дошкільної освіти, прийшов до висновку, що в дитячому віці провідним видом діяльності є експериментування.

Головне достоїнство методу експериментування полягає в тому, що він дає дітям реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об’єкта, про його взаємини з іншими об’єктами і з середовищем існування. В процесі експерименту йде збагачення пам’яті дитини, активізуються його розумові процеси, так як постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівняння та класифікації, узагальнення та екстраполяції.

Необхідність давати звіт про побачене, формулювати виявлені закономірності і висновки стимулює розвиток мови.

Наслідком є ​​не тільки ознайомлення дитини з новими фактами, а й накопичення фонду розумових прийомів і операцій, які розглядаються як розумові вміння.

Дошкільнятам притаманне наочно-дієве і наочно-образне мислення, тому експериментування, як ніякий інший метод, відповідає цим віковим особливостям. У дошкільному віці він є провідним, а перші три роки – практично єдиним способом пізнання світу.

Дитяче експериментування це не ізольований вид діяльності. Воно тісно пов’язане з усіма видами діяльності та в першу чергу з такими, як спостереження, праця, розвиток мови і образотворче мистецтво. Чим сильніше розвинені образотворчі здібності, тим точніше буде відображений результат експерименту.

У дошкільних установах (групах, ізостудіях) необхідно створювати художні міні-лабораторії для проведення експериментів і здійснення творчих завдань і різноманітним художнім матеріалом (фарбами, папером; пластичним матеріалом). Робота в таких лабораторії передбачає перетворення дітей у «вчених», які проводять досліди, експерименти.

Девізом такого виду діяльності можуть стати слова: «розкажи – і я забуду, покажи – і я запам’ятаю, дай спробувати – і я зрозумію». Засвоюється все міцно і надовго, коли дитина чує, бачить і робить сам. Дослідження надають дитині можливість самому знайти відповіді на питання («як?», «чому?»). Оволодіння дошкільнятами різними способами пізнання сприяє розвитку активної, самостійної, творчої особистості.

Що дає експериментальна діяльність? Дитина, яка відчуває себе дослідником, яка оволодів мистецтвом експерименту, перемагає нерішучість і невпевненість в собі.

В ході роботи в спеціально підготовленому середовищі, діти:

– проявляють активний інтерес до предметів і явищ, які лежать за межами конкретної ситуації;

– задають питання: чому? навіщо? як?;

– прагнуть пояснити факти, використовуючи в мові обороти «тому що»;

– вміють висловлювати свої думки, формулювати уявлення про навколишній світ, події;

– пробують самостійно складати схеми і замальовувати досліди;

– застосовують свої знання в житті.

Організація навчальної діяльності

Папір

Зовнішній вигляд паперу; тактильні відчуття; дії з папером (пом’яти, розірвати); розрізання паперу; малювання на папері.

Мета: познайомити дітей з видами паперу та їх властивостями.

Матеріал: калька, серветка, альбомний аркуш, картон.

Зім’ятий папір

Малювання на м’ятому папері. Малювання м’ятим папером.

Мета: навчити передавати в малюнку тіні (на місцях згину фарба лягає більш товстим шаром).

Матеріал: фарби, папір.

Малювання за допомогою мильних бульбашок

Розчинення мила в воді, виготовлення кольорової мильної води. Видування різнокольорових бульбашок на аркуш паперу.

Мета: навчити видувати бульбашки на аркуш паперу, познайомити з властивостями мильної води.

Матеріал: тарілочки, скляна воронка, коктейльні трубочки, мильний різнокольоровий розчин.

Повітряне борошно

Виготовлення клею. Розгляд борошна: сухе, сипуче, дрібне, біле, несмачне. Борошно розбавлена ​​водою набуває властивостей липкості, в’язкості, пластичності, тягнеться. Виріб із солоного тіста.

Мета: познайомити дітей з пластичними властивостями борошна.

Матеріал: борошно, вода, сіль, фарби, масло.

Чудова глина

Розгляд глини (суха-мокра, тверда-м’яка, щільна, важка). З мокрої глини виготовляються різні предмети побуту та іграшки. Глиняні предмети можуть розбитися.

Мета: познайомити дітей з властивостями глини, розгляд глиняних іграшок, посуду.

Матеріал: глиняні предмети, глина, вода, клаптики тканини, серветки.

Картон

Твердий, щільний, важко піддається до згинання. При намоканні розбухає, розшаровується.

Мета: познайомити з властивостями картону.

Матеріал: картон різної щільності, ножиці, вода, клей.

Новий колір (відтінок)

Утворення на палітрі нового кольору, наприклад: жовтій та синій – буде зелений. Утворення відтінків (на основі булого кольору). Можливо використовувати формули.

Мета: утворювати кольори та відтінки.

Матеріал: палітри, гуаш, вода.

Чудовий пластилін (веселковий пластилін)

Утворення нового кольору пластиліну, наприклад: жовтій та синій – буде зелений та утворення відтінків (на основі булого кольору пластиліну), шляхом довгого вимішування шматочків різного кольору. Для утворення «веселкового пластиліну» – вимішування двох та більше кольорів, до утворення чітких розводів.

Мета: утворювати кольори та відтінки; оригінальний за кольоровою гамою пластилін.

Матеріал: пластилін.

Малювання на мокрому папері

Малювання «розмитого малюнку». Фарби розтікаються, зміщуються на аркуші паперу.

Мета: вчити швидко малювати на змоченому папері; домальовувати чарівні перетворення.

Матеріал: папір, фарби, вода, пензлики.

Розриваємо папір

Виготовлення аплікацій, шляхом підготовлення деталей в техніці «обривання». Змінюючи напрямок розривання – змінюється контур (край) обірваного паперу (більше, або менше ворсистий).

Мета: вчити розривати папір різними способами та у різному напрямку для передачі фактури, наприклад, шерсті тварини).

Матеріал: кольоровий папір, клей, папір.

Світ, в якому ми живемо, складний, багатогранний і мінливий. Люди – частина цього світу – відкривають для себе нові і нові об’єкти, явища і закономірності навколишньої дійсності.

Образ світу – це складна цілісна система знань про людину, про світ взагалі, про інших людей, про себе, про свою діяльність.

У період дошкільного дитинства відбувається зародження первинного образу світу завдяки пізнавальної активності дитини, що має свою специфіку на кожному віковому етапі. Розвиток пізнавального інтересу до різних областей знань і видів діяльності є однією зі складових як загального розвитку дошкільника, так і надалі успішності його навчання в школі.

Інтерес дошкільника до навколишнього світу, бажання освоїти все нове – основа формування цієї якості. Протягом усього дошкільного дитинства поряд з ігровою діяльністю величезне значення в розвитку особистості дитини має пізнавальна діяльність, як процес засвоєння знань, умінь, навичок.

Педагоги дошкільних установ завжди прагнуть шукати нові підходи для інтелектуального розвитку дошкільників. Інтенсивне зміна в нашому житті, активне проникнення науково-технічного прогресу в усі його сфери диктують педагогу необхідність вибирати більш ефективні засоби навчання і виховання.

Одним з перспективних методів, які сприяють вирішенню даної проблеми є дитяче експериментування.

Професор, академік М.М. Под’яков, проаналізувавши і узагальнивши свій багатющий досвід дослідницької роботи в системі дошкільної освіти, прийшов до висновку, що в дитячому віці провідним видом діяльності є експериментування.

Головне достоїнство методу експериментування полягає в тому, що він дає дітям реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об’єкта, про його взаємини з іншими об’єктами і з середовищем існування. В процесі експерименту йде збагачення пам’яті дитини, активізуються його розумові процеси, так як постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівняння та класифікації, узагальнення та екстраполяції.

Необхідність давати звіт про побачене, формулювати виявлені закономірності і висновки стимулює розвиток мови.

Наслідком є ​​не тільки ознайомлення дитини з новими фактами, а й накопичення фонду розумових прийомів і операцій, які розглядаються як розумові вміння.

Дошкільнятам притаманне наочно-дієве і наочно-образне мислення, тому експериментування, як ніякий інший метод, відповідає цим віковим особливостям. У дошкільному віці він є провідним, а перші три роки – практично єдиним способом пізнання світу.

Дитяче експериментування це не ізольований вид діяльності. Воно тісно пов’язане з усіма видами діяльності та в першу чергу з такими, як спостереження, праця, розвиток мови і образотворче мистецтво. Чим сильніше розвинені образотворчі здібності, тим точніше буде відображений результат експерименту.

У дошкільних установах (групах, ізостудіях) необхідно створювати художні міні-лабораторії для проведення експериментів і здійснення творчих завдань і різноманітним художнім матеріалом (фарбами, папером; пластичним матеріалом). Робота в таких лабораторії передбачає перетворення дітей у «вчених», які проводять досліди, експерименти.

Девізом такого виду діяльності можуть стати слова: «розкажи – і я забуду, покажи – і я запам’ятаю, дай спробувати – і я зрозумію». Засвоюється все міцно і надовго, коли дитина чує, бачить і робить сам. Дослідження надають дитині можливість самому знайти відповіді на питання («як?», «чому?»). Оволодіння дошкільнятами різними способами пізнання сприяє розвитку активної, самостійної, творчої особистості.

Що дає експериментальна діяльність? Дитина, яка відчуває себе дослідником, яка оволодів мистецтвом експерименту, перемагає нерішучість і невпевненість в собі.

В ході роботи в спеціально підготовленому середовищі, діти:

– проявляють активний інтерес до предметів і явищ, які лежать за межами конкретної ситуації;

– задають питання: чому? навіщо? як?;

– прагнуть пояснити факти, використовуючи в мові обороти «тому що»;

– вміють висловлювати свої думки, формулювати уявлення про навколишній світ, події;

– пробують самостійно складати схеми і замальовувати досліди;

– застосовують свої знання в житті.

Організація навчальної діяльності

Папір

Зовнішній вигляд паперу; тактильні відчуття; дії з папером (пом’яти, розірвати); розрізання паперу; малювання на папері.

Мета: познайомити дітей з видами паперу та їх властивостями.

Матеріал: калька, серветка, альбомний аркуш, картон.

Зім’ятий папір

Малювання на м’ятому папері. Малювання м’ятим папером.

Мета: навчити передавати в малюнку тіні (на місцях згину фарба лягає більш товстим шаром).

Матеріал: фарби, папір.

Малювання за допомогою мильних бульбашок

Розчинення мила в воді, виготовлення кольорової мильної води. Видування різнокольорових бульбашок на аркуш паперу.

Мета: навчити видувати бульбашки на аркуш паперу, познайомити з властивостями мильної води.

Матеріал: тарілочки, скляна воронка, коктейльні трубочки, мильний різнокольоровий розчин.

Повітряне борошно

Виготовлення клею. Розгляд борошна: сухе, сипуче, дрібне, біле, несмачне. Борошно розбавлена ​​водою набуває властивостей липкості, в’язкості, пластичності, тягнеться. Виріб із солоного тіста.

Мета: познайомити дітей з пластичними властивостями борошна.

Матеріал: борошно, вода, сіль, фарби, масло.

Чудова глина

Розгляд глини (суха-мокра, тверда-м’яка, щільна, важка). З мокрої глини виготовляються різні предмети побуту та іграшки. Глиняні предмети можуть розбитися.

Мета: познайомити дітей з властивостями глини, розгляд глиняних іграшок, посуду.

Матеріал: глиняні предмети, глина, вода, клаптики тканини, серветки.

Картон

Твердий, щільний, важко піддається до згинання. При намоканні розбухає, розшаровується.

Мета: познайомити з властивостями картону.

Матеріал: картон різної щільності, ножиці, вода, клей.

Новий колір (відтінок)

Утворення на палітрі нового кольору, наприклад: жовтій та синій – буде зелений. Утворення відтінків (на основі булого кольору). Можливо використовувати формули.

Мета: утворювати кольори та відтінки.

Матеріал: палітри, гуаш, вода.

Чудовий пластилін (веселковий пластилін)

Утворення нового кольору пластиліну, наприклад: жовтій та синій – буде зелений та утворення відтінків (на основі булого кольору пластиліну), шляхом довгого вимішування шматочків різного кольору. Для утворення «веселкового пластиліну» – вимішування двох та більше кольорів, до утворення чітких розводів.

Мета: утворювати кольори та відтінки; оригінальний за кольоровою гамою пластилін.

Матеріал: пластилін.

Малювання на мокрому папері

Малювання «розмитого малюнку». Фарби розтікаються, зміщуються на аркуші паперу.

Мета: вчити швидко малювати на змоченому папері; домальовувати чарівні перетворення.

Матеріал: папір, фарби, вода, пензлики.

Розриваємо папір

Виготовлення аплікацій, шляхом підготовлення деталей в техніці «обривання». Змінюючи напрямок розривання – змінюється контур (край) обірваного паперу (більше, або менше ворсистий).

Мета: вчити розривати папір різними способами та у різному напрямку для передачі фактури, наприклад, шерсті тварини).

Матеріал: кольоровий папір, клей, папір.

Світ, в якому ми живемо, складний, багатогранний і мінливий. Люди – частина цього світу – відкривають для себе нові і нові об’єкти, явища і закономірності навколишньої дійсності.

Образ світу – це складна цілісна система знань про людину, про світ взагалі, про інших людей, про себе, про свою діяльність.

У період дошкільного дитинства відбувається зародження первинного образу світу завдяки пізнавальної активності дитини, що має свою специфіку на кожному віковому етапі. Розвиток пізнавального інтересу до різних областей знань і видів діяльності є однією зі складових як загального розвитку дошкільника, так і надалі успішності його навчання в школі.

Інтерес дошкільника до навколишнього світу, бажання освоїти все нове – основа формування цієї якості. Протягом усього дошкільного дитинства поряд з ігровою діяльністю величезне значення в розвитку особистості дитини має пізнавальна діяльність, як процес засвоєння знань, умінь, навичок.

Педагоги дошкільних установ завжди прагнуть шукати нові підходи для інтелектуального розвитку дошкільників. Інтенсивне зміна в нашому житті, активне проникнення науково-технічного прогресу в усі його сфери диктують педагогу необхідність вибирати більш ефективні засоби навчання і виховання.

Одним з перспективних методів, які сприяють вирішенню даної проблеми є дитяче експериментування.

Професор, академік М.М. Под’яков, проаналізувавши і узагальнивши свій багатющий досвід дослідницької роботи в системі дошкільної освіти, прийшов до висновку, що в дитячому віці провідним видом діяльності є експериментування.

Головне достоїнство методу експериментування полягає в тому, що він дає дітям реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об’єкта, про його взаємини з іншими об’єктами і з середовищем існування. В процесі експерименту йде збагачення пам’яті дитини, активізуються його розумові процеси, так як постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівняння та класифікації, узагальнення та екстраполяції.

Необхідність давати звіт про побачене, формулювати виявлені закономірності і висновки стимулює розвиток мови.

Наслідком є ​​не тільки ознайомлення дитини з новими фактами, а й накопичення фонду розумових прийомів і операцій, які розглядаються як розумові вміння.

Дошкільнятам притаманне наочно-дієве і наочно-образне мислення, тому експериментування, як ніякий інший метод, відповідає цим віковим особливостям. У дошкільному віці він є провідним, а перші три роки – практично єдиним способом пізнання світу.

Дитяче експериментування це не ізольований вид діяльності. Воно тісно пов’язане з усіма видами діяльності та в першу чергу з такими, як спостереження, праця, розвиток мови і образотворче мистецтво. Чим сильніше розвинені образотворчі здібності, тим точніше буде відображений результат експерименту.

У дошкільних установах (групах, ізостудіях) необхідно створювати художні міні-лабораторії для проведення експериментів і здійснення творчих завдань і різноманітним художнім матеріалом (фарбами, папером; пластичним матеріалом). Робота в таких лабораторії передбачає перетворення дітей у «вчених», які проводять досліди, експерименти.

Девізом такого виду діяльності можуть стати слова: «розкажи – і я забуду, покажи – і я запам’ятаю, дай спробувати – і я зрозумію». Засвоюється все міцно і надовго, коли дитина чує, бачить і робить сам. Дослідження надають дитині можливість самому знайти відповіді на питання («як?», «чому?»). Оволодіння дошкільнятами різними способами пізнання сприяє розвитку активної, самостійної, творчої особистості.

Що дає експериментальна діяльність? Дитина, яка відчуває себе дослідником, яка оволодів мистецтвом експерименту, перемагає нерішучість і невпевненість в собі.

В ході роботи в спеціально підготовленому середовищі, діти:

– проявляють активний інтерес до предметів і явищ, які лежать за межами конкретної ситуації;

– задають питання: чому? навіщо? як?;

– прагнуть пояснити факти, використовуючи в мові обороти «тому що»;

– вміють висловлювати свої думки, формулювати уявлення про навколишній світ, події;

– пробують самостійно складати схеми і замальовувати досліди;

– застосовують свої знання в житті.

Організація навчальної діяльності

Папір

Зовнішній вигляд паперу; тактильні відчуття; дії з папером (пом’яти, розірвати); розрізання паперу; малювання на папері.

Мета: познайомити дітей з видами паперу та їх властивостями.

Матеріал: калька, серветка, альбомний аркуш, картон.

Зім’ятий папір

Малювання на м’ятому папері. Малювання м’ятим папером.

Мета: навчити передавати в малюнку тіні (на місцях згину фарба лягає більш товстим шаром).

Матеріал: фарби, папір.

Малювання за допомогою мильних бульбашок

Розчинення мила в воді, виготовлення кольорової мильної води. Видування різнокольорових бульбашок на аркуш паперу.

Мета: навчити видувати бульбашки на аркуш паперу, познайомити з властивостями мильної води.

Матеріал: тарілочки, скляна воронка, коктейльні трубочки, мильний різнокольоровий розчин.

Повітряне борошно

Виготовлення клею. Розгляд борошна: сухе, сипуче, дрібне, біле, несмачне. Борошно розбавлена ​​водою набуває властивостей липкості, в’язкості, пластичності, тягнеться. Виріб із солоного тіста.

Мета: познайомити дітей з пластичними властивостями борошна.

Матеріал: борошно, вода, сіль, фарби, масло.

Чудова глина

Розгляд глини (суха-мокра, тверда-м’яка, щільна, важка). З мокрої глини виготовляються різні предмети побуту та іграшки. Глиняні предмети можуть розбитися.

Мета: познайомити дітей з властивостями глини, розгляд глиняних іграшок, посуду.

Матеріал: глиняні предмети, глина, вода, клаптики тканини, серветки.

Картон

Твердий, щільний, важко піддається до згинання. При намоканні розбухає, розшаровується.

Мета: познайомити з властивостями картону.

Матеріал: картон різної щільності, ножиці, вода, клей.

Новий колір (відтінок)

Утворення на палітрі нового кольору, наприклад: жовтій та синій – буде зелений. Утворення відтінків (на основі булого кольору). Можливо використовувати формули.

Мета: утворювати кольори та відтінки.

Матеріал: палітри, гуаш, вода.

Чудовий пластилін (веселковий пластилін)

Утворення нового кольору пластиліну, наприклад: жовтій та синій – буде зелений та утворення відтінків (на основі булого кольору пластиліну), шляхом довгого вимішування шматочків різного кольору. Для утворення «веселкового пластиліну» – вимішування двох та більше кольорів, до утворення чітких розводів.

Мета: утворювати кольори та відтінки; оригінальний за кольоровою гамою пластилін.

Матеріал: пластилін.

Малювання на мокрому папері

Малювання «розмитого малюнку». Фарби розтікаються, зміщуються на аркуші паперу.

Мета: вчити швидко малювати на змоченому папері; домальовувати чарівні перетворення.

Матеріал: папір, фарби, вода, пензлики.

Розриваємо папір

Виготовлення аплікацій, шляхом підготовлення деталей в техніці «обривання». Змінюючи напрямок розривання – змінюється контур (край) обірваного паперу (більше, або менше ворсистий).

Мета: вчити розривати папір різними способами та у різному напрямку для передачі фактури, наприклад, шерсті тварини).

Матеріал: кольоровий папір, клей, папір.

 

Залиште коментар